Перш ніж запровадити когнітивний дисонанс і його принципи впливу на споживачів у стратегію контент-маркетингу, важливо зрозуміти, що, зіткнувшись із спотвореннями у своїй свідомості, клієнти захочуть щось негайно зробити для того, щоб зменшити внутрішній конфлікт, який вони відчувають. Завдання будь-якого маркетолога — керувати діями споживачів в момент точки дотику їх з брендом або його послугами, використовуючи когнітивні спотворення.
Джерело: infographer.ru
Список у Вікіпедії налічує 175 когнітивних спотворень. Звичайно, це далеко не повний перелік тих способів, якими наш мозок обманює сам себе. Такий обман зовсім нескладний, адже значна частина психічних процесів у людини відбувається без відображення в свідомості. Таким чином, стає можливим звертатися безпосередньо до цих основним процесам, не зачіпаючи свідому частину.
У роботі з широкими масами професіонали використовують способи обходу механізму цензури, яка в мозку фільтрує інформацію, що надходить із зовнішнього світу. Наприклад, якщо посилити інформацію емоційно, то вербальне чи невербальне послання легше пройде вбудовані фільтри свідомості і надовго збережеться в пам’яті споживача інформації.
У роботі з широкими масами професіонали використовують способи обходу механізму цензури, яка в мозку фільтрує інформацію, що надходить із зовнішнього світу. Наприклад, якщо посилити інформацію емоційно, то вербальне чи невербальне послання легше пройде вбудовані фільтри свідомості і надовго збережеться в пам’яті споживача інформації.
Чотири тематичні групи когнітивних спотворень
Великий список когнітивних спотворень у Вікіпедії класифікований досить розпливчасто. Там представлені чотири тематичні групи:
- Спотворення, пов’язані з поведінкою і прийняттям рішень.
- Спотворення, пов’язані з ймовірностями і стереотипами.
- Соціально обумовлені спотворення.
- Спотворення, пов’язані з помилками пам’яті.
Багаторазове повторення брехні збільшує ймовірність, що в неї повірять
Така класифікація не дає можливості чітко представляти причини цих спотворень. Тобто з класифікації не зовсім зрозуміло, з допомогою яких методів можна експлуатувати різні когнітивні спотворення, чому вони виникають. До того ж, багато спотворення дублюються в списку під різними назвами.
Є інший спосіб класифікації спотворень, якщо більш конкретно орієнтуватися на причину збою в мисленні, який обумовлює некоректне сприйняття реальності. Якщо класифікувати їх по причині, то спотворення теж можна розділити на чотири групи, але тепер вони стають більш логічними і зрозумілими.
Чотири проблеми, з-за яких виникають когнітивні спотворення
Мабуть, особливий інтерес викликає перша група спотворень, пов’язаних з надлишком інформації. Тим більше, що інші групи концептуально пов’язані з нею. Створюється враження, що миттєва фільтрація, цензура і відбір інформації для запам’ятовування — основна проблема, з якою ми стикаємося в сучасну епоху, коли кількість інформації дуже велика. Через це виникає, напевно, більша частина когнітивних спотворень та некоректного сприйняття навколишньої реальності.
Якщо постійно думати на одну тему, то частіше звертаєш увагу на новини на цю тему
Першу групу можна поділити на п’ять підгруп
Приклади:
- Евристика доступності — оцінка як більш ймовірного того, що більш доступно в пам’яті.
- Систематична помилка уваги — залежність людського сприйняття від повторюваних думок. Якщо постійно думати на одну тему, то частіше звертаєш увагу на новини на цю тему.
- Ефект ілюзії правди — тенденція вірити, що інформація правдива, якщо ми чули її багато разів.
- Ефект знайомства з об’єктом — тенденція людей висловлювати необґрунтовану симпатію до певного об’єкту тільки тому, що вони знайомі з ним.
- Забування без контексту — утруднення згадати інформацію в відсутність контексту (пов’язаних спогадів). І навпаки, зустріч з підказкою відразу тягне за собою весь ланцюжок спогадів. Наприклад, якщо ви були у відпустці і зустріли там рідкісний автомобіль, то зустріч з таким автомобілем через багато років витягне з пам’яті ланцюжок «забутих» спогадів про відпустку. Ефект працює також на емоційному рівні: деяку інформацію легше витягнути з пам’яті, якщо викликати «якірні» емоції, які контекстуально пов’язані з цією інформацією.
- Ілюзія частоти, також відома як феномен Баадера-Майнхофа, — відразу після того, як чоловік придбав дізнався про якусь нової речі або ідеї, вона, як йому здається, починає з’являтися всюди. Відбувається з-за того, що після того, як чоловік дізнався про щось нове, його свідомість починає стежити за згадками, в результаті чого ви помічаєте це скрізь, де воно є. Кожна поява речі лише закріплює впевненість свідомості в тому, що вона стала з’являтися всюди.
- Розрив емпатії — феномен, коли людина недооцінює вплив вісцеральних факторів на свою поведінку. Ці фактори включають голод, спрагу, сексуальний потяг, потяг до наркотику (алкоголю), фізичний біль і сильні емоції. З боку здається, що людина діє імпульсивно, нераціонально, вийшов з-під контролю. Сама людина може знаходити «раціональне» пояснення своїм вчинкам, ігноруючи справжню підсвідому їх причину.
- Недооцінка бездіяльності — схильність людей недооцінювати наслідки бездіяльності в порівнянні з дією з аналогічним результатом. Прикладом такого феномену є антивакцинаторство, коли батьки воліють ризик отримати ускладнення від хвороби ризикують отримати ускладнення щеплення, хоча ризик захворіти набагато вище ризику ускладнення від щеплення.
- Помилка базового відсотка — людина ігнорує загальну частоту події і фокусується на специфічній інформації. Приклад: алкотестери показують помилкове сп’яніння в 5% випадків, але хибно-негативних спрацьовувань не буває. Поліцейський зупиняє водія і перевіряє його алкотестером. Прилад показує, що водій п’яний. Питання: яка приблизно ймовірність, що водій дійсно п’яний?
Приклади:
Сторінки: 1 2
