Вплив ЗМІ на споживача

8

Засоби і методи психологічного впливу інформації на людину

Ефект впливу на людину залежить від того, які механізми впливу використовувалися: переконання, навіювання або зараження.

Найдавніший механізм впливу – це зараження, він являє собою передачу певного емоційно — психічного настрою від однієї людини до іншої, заснований на апеляції до емоційно-несвідомої сфери людини (зараження панікою, роздратуванням, сміхом).

Навіювання

Навіювання також засновано на апеляції до несвідомого, до емоцій людини, але вже вербальними, словесними засобами, причому вселяє повинен бути в прагматичному стані, упевнений і авторитетний. Навіювання ґрунтується, головним чином, на авторитетності джерела інформації: якщо вселяє не авторитетний, то навіювання приречене на провал. Навіювання носить вербальний характер, тобто вселяти можна тільки через слова, але це вербальне повідомлення має скорочений характер і посилений експресивний момент. Дуже велика роль тут інтонації голосу (90% ефективності залежить від інтонації, яка виражає переконливість, авторитетність, значущість слів).

Сугестивність – ступінь піддатливості навіюванню, здатність до некритическому сприйняття інформації, що надходить, різна у різних людей. Сугестивність вище в осіб зі слабкою нервовою системою, а також у осіб з різкими коливаннями уваги. Люди з мало збалансованими установками сильніше сугестивності (діти сугестивності), люди з переважанням першої сигнальної системи більш схильні до навіювань.

Прийоми навіювання

Прийоми навіювання спрямовані на зниження критичності людини при прийомі інформації та використанні емоційного перенесення. Так, прийом перенесення передбачає, що при передачі повідомлення новий факт пов’язують з добре знайомими фактами, явищами, людьми, до яких людина емоційно позитивно ставиться, для того щоб відбулося перенесення цього емоційного стану на нову інформацію (можливий перенос і негативного ставлення, у цьому випадку надходить інформація відторгається). Прийоми свідоцтв (цитування відомого особи, вченого – мислителя) і “апеляція до всіх” (“більшість людей вважає, що…”) знижують критичність і підвищують податливість людини одержуваної інформації.

Переконання

Переконання апелює до логіки, розуму людини, передбачає досить високий рівень розвитку логічного мислення. На людей, які малорозвинені, часом неможливо логічно впливати. Зміст і форма переконання повинні відповідати рівню розвитку особистості, її мислення.

Процес переконання починається з сприйняття і оцінки джерела інформації:

  • слухач порівнює отриману інформацію з наявною у нього інформацією і в результаті створюється уявлення про те, як джерело підносить інформацію, звідки він черпає, якщо людині здається, що джерело не правдивий, приховує факти, допускає помилки, то довіра до нього різко падає;
  • створюється загальне уявлення про авторитетності переконуючого, але якщо джерело допускає логічні помилки, ніякої офіційний статус і авторитет йому не допоможуть;
  • порівнюються установки джерела і слухача: якщо відстань між ними дуже велика, то переконання може бути неефективним. У цьому випадку найкращою стратегією переконання є: спочатку переконує повідомляє про елементи схожості з поглядами убеждаемых, в результаті встановлюється краще розуміння і створюється передумова для переконання.
  • Може бути застосована й інша стратегія, коли спочатку повідомляють про великому розходженні між установками, але тоді переконує повинен впевнено і доказово розгромити ворожі погляди (що нелегко – згадаймо про наявність рівнів селекції, відбору інформації). Таким чином, переконання – метод впливу, заснований на логічних прийомах, до яких домішуються соціально-психологічні тиску різного роду (вплив авторитетності джерела інформації, групове вплив). Переконування ефективніше, коли переконується група, а не індивід.

    Переконання ґрунтується на логічних прийомах доказів, з допомогою яких істинність якої-небудь думки обґрунтовується за допомогою інших думок.

    Усякий доказ складається з трьох частин: тези, аргументів та демонстрації

  • Теза – це думка, істинність якого потрібно довести, теза має бути ясно, точно, недвозначно визначено та обґрунтовано фактами.
  • Аргумент – це думка, істинність якої вже доведена і тому вона може бути наведена для обґрунтування істинності або хибності тези.
  • Демонстрація – логічне міркування, сукупність логічних правил, використовуваних у доказі. За способом ведення доведення бувають прямі і непрямі, індуктивні і дедуктивні.
  • Прийоми маніпуляції в процесі переконання

    • підміна тези в ході докази;
    • використання для доказу тези доводів, які його не доводять або частково вірні при певних умовах, а їх розглядають як вірні при будь-яких обставин; або застосування свідомо помилкових доводів;
    • спростування чужих аргументів розглядають як доказ хибності чужого тези і правоти свого твердження — антитези, хоча логічно це невірно: помилковість доводу не означає хибності тези.

    Наслідування

    Важливим соціально-психологічним феноменом є наслідування — відтворення діяльності, вчинків, якостей іншої людини, на якого хочеться бути схожим.

    Умови наслідування:

  • наявність позитивного емоційного ставлення, захоплення або поваги до об’єкта наслідування;
  • менша досвідченість людини порівняно з об’єктом наслідування у якомусь відношенні;
  • ясність, виразність, привабливість зразка;
  • доступність зразка, хоча б у деяких якостях;
  • свідома спрямованість бажань і волі людини на об’єкт наслідування (хочеться бути таким же).
  • Психологічний вплив інформації на людину припускає, що відбувається зміна механізмів регуляції поведінки і діяльності людини. В якості засобів впливу використовуються:

  • вербальна інформація, слово — але слід враховувати, що значення і сенс слова можуть бути різними для різних людей і надавати різний вплив (впливають рівень самооцінки, широта досвіду, інтелектуальні здібності, особливості характеру і типу особистості);
  • невербальна інформація (інтонація мовлення, міміка, жести, пози набувають знаковий характер і впливають на настрій, поведінку, ступінь довіри);
  • залучення людини в спеціально організовану діяльність, бо в рамках будь-якої діяльності людина займає певний статус і тим самим закріплює певний тип поведінки (зміна статусу у взаємодії призводить до зміни поведінки, а також реальні переживання, пов’язані з реалізацією певної діяльності, можуть змінити людину, його стан і поведінку);
  • регулювання ступеня та рівня задоволення потреби (якщо людина визнає право за іншою людиною або групою регулювати свій рівень задоволення своєї потреби, тоді зміни можуть відбуватися; якщо не визнає, впливу не буде як такого).
  • Метою впливу є

  • ввести нову інформацію в систему поглядів, установок людини;
  • змінити структурні відносини в системі установок, тобто вводити таку інформацію, яка розкриває об’єктивні зв’язки між об’єктами, змінює або встановлює нові зв’язки між установками, поглядами людини;
  • змінити ставлення людини, тобто зробити зрушення мотивів, зрушення в системі цінностей слухача.
  • Соціально-психологічні установки є стан психологічної готовності, що складається на основі досвіду і надає вплив на реакції людини щодо тих об’єктів і ситуацій, з якими він пов’язаний і які соціально значимі.

    Сторінки: 1 2